[На главную]

Round trip Загреб-Дубровник-Загреб


Photographer
Сентябрь, 2006 г.

Что-то думалось, что по приезду как напишу поэму, сев писать подумал а на … оно надо. Будут краткие заметки. Очень краткие и для автомобилистов.



Вот наш маршрут. По линкам фотографии.
Plitvice lakes
Bibinje
Zadar
Sibenik
Stobrec
Split
Krka
Trogir
Dubrovnik

Итого, ехать лучше машиной, жилье не бронировать. Такая поездка по цене будет возможно дешевле Турции.

Примечания:



Дополнения от участников форума AutoUA.NET

Victoir:
Ризикну тільки 5 копійок (чи ліп) до вищезгаданої краси додати.
1. Вино (домашнє) й домашній сир особливо смачні на півострові Пелєшац (Peljesac), недалеко від боснійсько-герцеговинського Неума. Там також є ферма, де устриць розводять і свіженькими подають у рестарані. Є там також solana - місце, де сіль з моря виварюють.
2. У будь-якому селі можна купити ракію, переважно - loza (виноградна).
3. Автобан Рієка або Спліт-Загреб насправді зовсім не страшний уночі, розмітка і знаки достатньо інформативні. Щоправда, місцевих джигітів-шумахерів вистачає.
4. Поблизу Дубровніка найраще заправлятися саме на боснійській території: бензин трішки дешевший у тієї самої INA. Odmorista і заправки на автобані насправді - кожні 30 км. Пообідати насправді теж найкраще - саме там. і затоваритися при потребі (типа ковбаски на вечерю). Взагалі, на узбережжі є непогана мережа маркетів Konzum, у Дубровніку є такий недалеко від старого міста і міського пляжу. Всі заправки, магазини і кафе по дорозі беруть картки. Обіцяли, що з цього року за автобан теж можна буде платити карткою. Ще не перевіряв.
Знову ж таки, на предмет пообідати в Дубровніку - у гавані Старого міста є чудовий рибний ресторан Lokanta. Якщо на швидку руку, то найкраще - буреками (пиріжками із сложного тіста з сиром і м'ясом). Чевапчичі і плєскавіци набагато кращі в Сербії і Боснії, ніж у Хорватії.
5. Зараз мабуть уже не так актуально, а в сезон із Спліта на Дубровнік найкраще їхати не узбережжям, а через Шестановец Sestanovec. Дорога вільніша, хоч і нагадує українські за якістю.
6. У Дубровніку варто побувати на острові Локрум. Мало де так смачно дихати.

Es2:
Щодо парковок. У Задарі всі парковки у центрі міста розділені на дві категорії, перша має обмеження на час стоянки - не більше двох годин - і коштує дорожче, а друга таких обмежень не має. Цін не пам'ятаю, бо я швидко натрапив на безкоштовну парковку практично поруч з мостом до старого міста і весь час ставив машину там. До речі, поведінка водіїв у самому Задарі мені вцілому сподобалась, все дуже чемно і мене декілька разів пропускали і з розумінням ставились коли я десь трохи "гальмував" розшукуючи потрібні об'єкти. Аналогічно і я декілька разів пропускав на виїздах з парковок або з дворів. І взагалі, найбільш нахабними на дорозі мені здалися угорці. Лише в Угорщині я бачив обгони на перехрестях по розмітці повороту наліво для зустрічного потоку та проїзд на червоне світло. Та й на автобанах "паровозами" (тобто машиною, яка йде попереду з явним порушенням обмеження швидкості) для мене найчастіше ставали саме угорці, щоправда, і місцевих, особливо з загребськими номерами, вистачало, та й італійці не пасли задніх.
Щодо їжі. Я не повівся на рекламу і, як видно, не марно Практично всюди у меню є "бечкі одрєзак". Це просто дуже ніжна теляча відбивна. Також у меню частно зустрічається "загребацкі одрєзак", вібивна згорнута вдвоє, а всередині сир та шинка. Щоправда, тут можливі варіації: в одному місці це була теляча відбивна, а у другому просто яловичина, але теж добре прожарена. Ну і, звичайно, всілякі спагетті (по 4-5 видів) та різотто. Моя жінка була просто у захваті від різотто з морепродуктами. В цілому, померти з голоду дуже важко
Щодо крамниць і супермаркетів. Не знаю чи поширюється це на всю Хорватію, але у Задарі і Петрчане у неділю після першої дня не працюють крамниці, та супермаркети. Виключення становив лише Інтерспар, але парковка перед ним у цей була забита вщент. Асортимент крамниць вразив відсутністю натуральних соків (тілько нектари з вмістом соку до 50 відсотків) і досить високими, порівняно з київськими, цінами.
Місцеве пиво не сподобалось, як на мене, то пити його можна лише розливне (але у такому вигляді його цілком можна вживати).

Алес Цурюк:
Эх, люблю Хорватию.
Люблю за то что, в процессе отдыха, вместо того, чтобы пить, есть, спать, валяться на пляже и тусоваться возле бассейна с бокалом оллинклюзивного разбавленного пива, нужно:
-осмотреть все имеющиеся (а их там много) достопримечательности, включая национальные парки, водопады и пещеры,
-сделать 876 фотографий какого-то исторического памятника во всех возможных ракурсах и со всех сторон;
-не забыть посетить моллюсковую плантацию, проверить как там устрицы с мидиями, растут ли, не поменялись ли на вкус;
-прокатиться на велике на виднеющийся вдали мысик и зашугать релаксирующих там нудистов,
-выйти в открытое море на взятой в аренду у местного рыбака лодке, попытаться поймать осьминога, испробовав в качестве прикормки все, включая пиво; в результате купить осьминога на местном рыбном базаре
-смотаться на пароме на расположенный напротив остров, чтобы проверить, огни чего там горят по вечерам, обнаружить бесхозный инжир и облопаться им прямо с дерева
-откопать росток экзотического кактуса с тем, чтобы попытаться вырастить его дома в горшке до величины оригинала в 2 метра высотой.
-оставить свой след на изрядно вытоптанных узких улочках старинных городов, тем самым осуществив связь веков, и с чувством нирвановского удовлетворения плюхнуться вечером в плетеное кресло на террасе, провести остаток вечера в жарких спорах о том какой город красивее Дубровник или Сплит, накал которых нейтрализовывать поднятием рюмки местной ракии.

[На главную]